• Людям із порушенням зору
  • A-
    A+
Система НАССР у навчальних закладах
Опубліковано 31 серпня 2023 року о 09:04

До 20 вересня 2019 року всі українські підприємства харчової галузі, зокрема, і  заклади освіти, які надають послуги з харчування, а також постачальники та перевізники харчових продуктів, мали впровадити систему управління безпечністю харчування НАССР.  

Окрім впровадження системи НАССР, суб’єкт господарювання, який надає послуги з харчування в закладах освіти,  має бути внесений у Державний реєстр потужностей операторів ринку (або, у разі необхідності, отримати експлуатаційний дозвіл). Оператор ринку повинен мати можливість встановити інших операторів ринку, які постачають йому харчові продукти, тобто забезпечити простежуваність.

НАССР у навчальних закладах – важливий інструмент для контролю безпеки харчування. Адміністрація закладів зобов’язана впровадити та постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.

Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за всіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви. 

Програма передумов системи НАССР охоплює такі процеси:

  1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення.
  2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок.
  3. Вимоги до планування та стану комунікацій – вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо.
  4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами.
  5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь).
  6. Здоров’я та гігієна персоналу.
  7. Поводження з відходами виробництва та сміттям, їхній збір і видалення з потужності.
  8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби.
  9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин.
  10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками.
  11. Зберігання та транспортування.
  12. Контроль за технологічними процесами.
  13. Маркування харчових продуктів та інформування споживачів.

Система НАССР базується на основних принципах:

  1. Аналіз небезпечних чинників.
  2. Виявлення критичних контрольних точок.
  3. Встановлення критичних меж.
  4. Встановлення процедури моніторингу.
  5. Розробка коригувальних дій.
  6. Зберігання та актуалізація документів.
  7. Оцінка ефективності.

Членами груп НАССР можуть бути: заступники директорів з навчально-виховної роботи, шеф-кухарі та кухарі харчоблоків, медичні сестри з дієтичного харчування чи інші медичні працівники закладів.

Важливо, щоб ця система дійсно працювала та була ефективною, а не була тільки на папері. Наявність на підприємстві активної системи управління за безпечністю харчових продуктів НАССР — це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, які гарантують стабільний випуск якісної і безпечної продукції.

Сподіватися на те, що придбавши «сертифікат про впровадження НАССР» можна працювати без проблем, не варто. Наявність лише сертифікату не є панацеєю, тому що система має ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів.

НАССР – це організація процесів так, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів. Недостатньо тільки розробити документацію, потрібно налагодити процеси у такий спосіб, щоб їх описати та надати докази того, що ці процеси дозволяють випускати безпечну продукцію. Розроблення документів без підкріплення лабораторними дослідженнями чи контрольними заходами, спрямованими на процес – не забезпечує  впровадження системи НАССР.

Впровадження системи НАССР потрібно розпочинати з аналізу виробничих і допоміжних потоків. Їх необхідно організувати так, аби уникнути перехресного забруднення (забруднення харчових продуктів хімічними, біологічними чи фізичними небезпечними факторами через повітря, воду, людей, інші харчові продукти, допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами). Поточність виробничих процесів організовують у такий спосіб, щоб забезпечити їхнє фізичне розділення або розділення в часі. Фізичне розділення виробничих процесів вимагає належної інфраструктури. Розділення виробничих процесів у часі вимагає дисципліни персоналу та опис процесів. Уникнення перехресного забруднення  – комбінація розділення потоків, які можуть негативно впливати на безпечність продукції фізично та у часі.

   Миргородське районне управління

                                                  ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області